Усі ми багато разів чули слова «Небесна Сотня». То за що загинули усі ці люди? І чому ми називаємо їх героями?

      Такими словами в районній дитячій бібліотеці розпочалася година пам’яті: «Мені колискову ангел співає, і рана смертельна уже не болить» проведена для учнів 5-А та 5-В класів ліцею «Ерудит».

          Є люди, яким головне, аби можна було казати правду і жити по совісті. Такі люди вийшли на Майдан Незалежності в Києві, щоб відчувати себе людьми. Щоб не боятися звернутися до міліції. Щоб  влада піклувалася про народ України, а не лише про власні потреби. Щоб кожна людина могла жити з гідністю, а не принижуватися повсякчас. Чи варто віддавати за це життя? Люди, які вийшли на Майдан, не хотіли помирати. Взагалі, ніхто не думав, що це може бути аж так небезпечно. Народ вийшов на мирний протест. Люди, сподівалися, що нарешті зможуть зажити у країні, яка існує задля того, аби ніхто більше не відчував приниження. Та Янукович зі своїми прибічниками вирішили розігнати людей на Майдані. Залякати, щоб українці далі ще більше боялися підняти голову і вимагати дотримання власних прав. Так з’явилися Диктаторські закони. За ними, наприклад, людину треба посадити до тюрми, коли вона вимагає дотримання  власних прав. Або за те, що допомагає протестувальникам. І навіть просто за те, що на ній захисна каска. Під час протестів проти цих законів загинули перші герої Небесної Сотні: Сергій Нігоян (вірмен за походженням) та Михайло Жизневський (білорус). Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. Цього ж дня в лісі  під Києвом було знайдено тіло Юрія Вербицького, що був викрадений з лікарні і вбитий.

         Про наступні дні не може спокійно згадувати кожен, хто був там, хто допомагав чи просто був там, хто допомагав чи просто був небайдужим до Майдану. Там розпочалася справжня війна. Проти вчителів, продавців, менеджерів чи фермерів, які прикривалися щитами з тонкої фанери, йшли, спеціально навчені, вбивати вояки зі зброєю. Під час цих боїв майже сто чоловік було вбито, сотні людей були поранені, десятки зникли безвісти.

Та народ України переміг! Злочинні закони відмінені. І ми всі тепер маємо можливість вільно вшановувати пам’ять наших героїв.

Бібліотекар попросила дітей знати, берегти і шанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Ви тут: Home Новини району Мені колискову ангел співає, і рана смертельна уже не болить