Державний реєстратор

     Нормами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

     У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадках, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

     Якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

     В свою чергу, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

     Пунктом другим частини 2 статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

     У відповідності до частини 3 статті 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного майна відповідний запис скасовується.

     Згідно частини 4 даної статті Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

     Окрім цього, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 Закону).

     Згідно вимог частини 5 статті 34 Закону, за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році-70 грн.).

     Відповідно до ст. 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації, зокрема, в разі зміни засновника (складу співзасновників).

     Зміна засновника (складу співзасновника) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновником) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог Цивільного законодавства України. Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію в порядку, передбаченому статтями 11 і 12 цього Закону.

     Статтями 11 і 12 Закону та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.02.2006 № 173/12047 визначено, що заява про державну перереєстрацію друкованого ЗМІ подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) в друкованому вигляді державною мовою із зазначенням підстав перереєстрації.

     До заяви про державну перереєстрацію друкованого засобу масової інформації додаються наступні документи:

     -угода між засновником і правонаступником (у зв’язку зі зміною засновника), або співзасновників (засвідчена нотаріально, якщо одна із сторін – фізична особа);

     -довіреність, доручення (якщо заяву та/чи угоду між засновником та правонаступником підписує особа, якій таке право не надається правовстановлюючими документами);

       -копія попереднього свідоцтва пр державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації;

     -документи, якими підтверджується цивільна правоздатність, цивільна дієздатність засновника (співзасновників):

     для юридичних осіб – засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника, копії статуту (положення), чинні на момент подачі;

     для фізичної особи – копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).

     Відповідно до ст. 13 Закону реєструючий орган зобов’язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновника) про результат розгляду.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

     Право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

     Право користування – це юридично закріплена можливість власника щодо використання майна та отримання від нього корисних властивостей.

     Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад продати, подарувати, передати за заповітом майно тощо).

     Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

     Отже, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, як складової частини Державного реєстру прав, зареєстрованого обтяження (арешту) на нерухоме майно власника, у тому числі накладеного ДВС, виключає можливість передачі такого майна у користування іншим особам.

Для забезпечення зручності, економії часу та коштів Міністерством юстиції України запроваджено он-лайн сервіси для користувачів адміністративних послуг.

     Наразі фізичні та юридичні особи мають можливість отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі, сплативши за надання назначених послуг в он-лайн режимі.

     Скористатись такою послугою можна за допомогою порталу «Кабінет електронних сервісів» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/.

     Переваги отримання послуг он-лайн:

     -отримання відповідної інформації в режимі он-лайн;

     -зручність, відсутність черг та економія часу;

     -можливість оплати в он-лайн режимі при подачі заяви/запиту щодо отримання витягу/інформаційної довідки;

     -кожному електронному документу присвоюється електронний номер документа, за яким в електронній системі можна віднайти оригінал документа;

     -розмір адміністративного збору за отримання інформації/відомостей в електронній формі значно менший ніж розмір адміністративного збору за отримання інформації у паперовій формі;

     -цілодобовий доступ до он-лайн сервісу.

     Необхідно зазначити, що в електронній формі інформацію можливо отримати за умови ідентифікації особи (фізичної чи юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, реєстрації користувача на відповідному порталі, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації «BankID».

       У паперовій формі інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

     За отримання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір у розмірі:

     -0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році-40,00 грн.) – за отримання інформації в паперовій формі;

     -0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році-20,00 грн.) – за отримання інформації в електронній формі.

     Вищезазначена інформація надається у паперовій або електронній формі без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав та має однакову юридичну силу.

     Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в електронній формі надається у формі витягу.

     Витяг з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається за запитом заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса, незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі. Зазначений витяг надається без використання спеціальних бланків та без проставлення підпису і печатки державного реєстратора.

     За отримання витягу з Єдиного державного реєстру справляється адміністративний збір у розмірі:

     -0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році-90,00 грн.) – за надання витягу в паперовій формі;

     -75 відсотків плати від 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році-70,00 грн.) – за надання витягу електронній формі.

     Відомості з Єдиного державного реєстру, що надаються у паперовій або електронній формах мають однакову юридичну силу.

     Користуйтеся зручними сервісами Міністерства юстиції України.

    

Частиною 2 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи- підприємця. Такими підставами є:

     1)документи подано особою, яка не має на це повноважень;

     2)у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;

     3)не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

     4)наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;

     5)наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як фізична особа-підприємець.

     Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю)законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

     Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

     Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

     Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

     У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

     Після усунення причини, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Вы здесь: Home Державний реєстратор