Щороку на території Черкаської області знешкоджується кількасот вибухонебезпечних предметів часів Другої Світової війни. З настанням весни і  початку весняних польових робіт, ймовірність населення зустрітися із боєприпасам зростає у рази. Тож, з огляду на існуючу проблему безпеки у разі виявлення снарядів або інших боєприпасів, що залишилися в землі з часів минулої війни, рятувальники посилюють інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

При виявленні вибухового пристрою, або предмета схожого на нього необхідно:

- Негайно повідомити про це органи влади на місцях та відповідні державні структури (територіальні підрозділи ДСНС та МВС України).

- При виробництві земляних або інших робіт - зупинити роботу.

- Добре запам'ятати місце виявлення предмета.

- Встановити попереджувальні знаки або використовувати різні підручні матеріали - жердини, кілки, мотузки, шматки матерії, камені чи грунт.

- Не допускати сторонніх осіб до небезпечного предмету, доки не прибули фахівці відповідних служб.

Не намагайтеся самостійно знешкодити або перенести предмет схожий на вибуховий пристрій до прибуття співробітників ДСНС чи правоохоронних органів! Пам'ятайте, що це небезпечно для життя Вас і оточуючих!

Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Вложения:
Скачать этот файл (внп 10.jpg)внп 10.jpg[ ]
Скачать этот файл (ВНП 6.jpg)ВНП 6.jpg[ ]

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

•        боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;

•        піротехнічні засоби;

•        ракети (освітлювальні, сигнальні);

•        саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.

Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.                                              

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

•        наближатися до предмету;

•        пересувати його або брати в руки;

•        розряджати, кидати, ударяти по ньому;

•        розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

•        приносити предмет до дому, у табір, школу.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1.      Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2.      Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

3.      Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові "трофеї” або такі, що не вибухнули.

4.      У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

При виявленні ВНП.

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

•        зберігати спокій;

•        негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;

•        не палити;

•        не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;

•        не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;

•        у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

•        залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

Співробітники служби порятунку наголошують звернути увагу щодо вибухонебезпечних предметів, до яких відносяться  різноманітні боєприпаси, які випадково знаходять на землі у лісі, на полі після розмиву ґрунту дощовими водами, на дні річок, проте частіше - у ґрунті.

 Це авіаційні бомби, артилерійські снаряди, інженерні та артилерійські (мінометні) міни, фугаси, гранати та патрони. Більшість із них залишились нам у спадок після Другої світової війни, але і в післявоєнний час цей «арсенал» постійно поповнювався сучасними боєприпасами, які не вибухнули з різних причин на військових полігонах та за їх межами.

Основну небезпеку у вибухонебезпечних предметах становлять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпасу. Під час перебування у землі від впливу вологи, взаємодії металу та вибухової речовини боєприпасу утворюються хімічні сполуки – пікрати, які зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів. Пікрати також можуть вибухати від тертя, іскри чи удару.

Запам’ятайте! Якщо ви випадково виявили вибухонебезпечний предмет, до нього не можна навіть торкатися – це дуже небезпечно.

Знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають право тільки спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають практичні навички роботи з вибуховими речовинами та різноманітними боєприпасами.

При виявленні підозрілого предмета, що може виявитися вибухонебезпечним:

-  не чіпайте, не відкривайте, не рухайте знахідку;

-  зафіксуйте точний час, коли вона була виявлена;

-  відгородіть місце, де знаходиться підозрілий предмет;

-  відведіть подалі людей від підозрілої знахідки;

-  припиніть будь-які роботи в районі небезпечного місця;

- організуйте тимчасову охорону небезпечного місця до приїзду спеціально підготовлених фахівців та не допускайте туди сторонніх осіб;

- про знахідку вибухонебезпечного предмета необхідно ТЕРМІНОВО повідомити місцеві органи влади (сільську раду, відділення міліції, відділ з питань надзвичайних ситуацій за номером 101).

Категорично забороняється:

- брати вибухонебезпечний предмет у руки, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

- переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

- намагатися розібрати;

- використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

- заносити в приміщення;

- закопувати в землю;

- кидати в криницю або річку;

- здавати на металобрухт;

- використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів - петард чи вибухових пакетів.

Не забувайте, що легковажне та необережне поводження з вибухонебезпечними предметами неодноразово призводило до загибелі або каліцтва як дітей, так і дорослих.


Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах внаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).

Негативний вплив цих явищ приводить до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як в місті, так і між населеними пунктами області. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити вдома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.

Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення “розморожування двигуна”, якщо система охолодження залита водою. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів: з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.

У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості корми і воду для тварин.

                                      ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ  ОРГАНІЗМУ

Його основні причини - тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування в крижаній воді. Реакція людини на переохолодження визначається ступенем адаптації організму до холоду.

Для його попередження при купанні треба обмежувати час перебування у воді і регулювати перерви між заходами у воду.

До ознобу не повинні купатися люди будь-якого віку.

Ознаки переохолодження: озноб, тремтіння, синюшність шкіряних покривів, губ, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява “гусячої шкіри”, позіхання, гикавка, втрата свідомості. У постраждалого наступає апатія, сонливість, загальна слабкість, поверхневе дихання. Ступінь і швидкість настання переохолодження залежать від температури води та адаптації організму до холоду.

При легкому ступені переохолодження з'являються озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, утруднене пересування, збліднення шкіри. Постраждалого необхідно тепло одягти, напоїти гарячим чаєм або кавою, змусити виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.

Середній ступінь переохолодження характеризується синюшністю губ і шкіряних покривів, ослабленням дихання, пульс стає рідшим, з'являється сонливість, втрачається спроможність до самостійного пересування.

При важкому ступені переохолодження може настати втрата свідомості. Життєві функції поступово згасають.

Заходи по наданню першої допомоги При легкому ступені переохолодження постраждалого необхідно тепло одягти, напоїти гарячим чаєм або кавою, змусити виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.

При середньому і важкому ступені переохолодження постраждалого треба розтерти вовняною тканиною, зігріти під теплим душем (якщо його поміщають у ванну, то температуру води підвищують поступово від 30-35оС до 40-42°С), зробити масаж усього тіла. Потім тепло одягти, укласти в ліжко, зігріти грілками. Зігрівання повинно бути поступовим, щоб не було різкого перепаду температур.

Вы здесь: Home Взаємодія з правоохоронними органами, оборонна, мобілізаційна, режимно-секретна робота та цивільний захист