Управління юстиції інформує

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області звертає увагу на те, що згідно ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено граничний строк оформлення права власності власником (його спадкоємцем) невитребуваної земельної частки (паю).

Якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

У разі строку для оформлення власності на земельну ділянку з поважної причини, суд може визначити за позовом власника не витребуваної земельної частки (паю) або спадкоємця додатковий строк достатній для такого оформлення.

Кожна особа, яка вважає, що її права порушено, може звернутися із скаргою на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність в межах Черкаської області, до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що діє при Головному територіальному управлінні юстиції у Черкаській області.

За результатами розгляду скарги приймається рішення у формі наказу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні.

У разі задоволення скарги Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області приймаються рішення про:

В сфері нерухомості

В сфері бізнесу

         Скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав.

        Внесення змін до запис Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.

         Тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

         Направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

$1-         Проведення державної реєстрації – у разі оскарження відмови у державній реєстрації.

       Виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором.

        Тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.

        Направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Якщо комісія під час розгляду скарги по суті виявляє порушення порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, то складає протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 16623 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

         Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

         Виконання рішень шляхом внесення відповідних записів до реєстрів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття таких рішень.

         Рішення про направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виконуються невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття.

         Рішення про тимчасове блокування доступу до реєстрів виконуються технічним адміністратором у день надходження рішень.

     На сьогоднішній день чинним законодавством передбачена норма, що дозволяє зареєструвати право власності за померлою особою. Для цього обов’язково має бути заведена спадкова справа (відкрити спадкову справу можна у нотаріуса або у уповноваженої на це посадової особи органу місцевого самоврядування, що має право надавати обмежене коло нотаріальних послуг).

         Які документи необхідно подати?

         Державна реєстрація права власності за спадкодавцем проводиться на підставі заяви спадкоємця (п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127). Також необхідно подати документ, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

         Чинними нормативно-правовими актами не встановлено вимог до форми і змісту документа, що містить відомості про склад спадкоємців. Такий документ може бути виданий у довільній формі (лист, довідка) на підставі матеріалів спадкової справи, головне, щоб цей документ містив відомості про кількісний склад спадкоємців, а також про особу спадкоємця-заявника.

         Куди звертатись для проведення відповідної реєстрації?

         Державна реєстрація прав проводиться за заявою спадкоємця суб’єктом державної реєстрації прав або нотаріусом в межах області, де розташовано майно. Але реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться лише тим нотаріусом, яким вчинено таку дію.

         У разі коли нерухоме майно розташоване в межах декількох територій – Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником.

Безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів з метою перегляду, копіювання та друку відомостей щодо:

$1-         юридичної особи;

$1-         відокремленого підрозділу юридичної особи;

$1-         громадського формування, що не має статусу юридичної особи;

$1-         виданих витягів з Єдиного державного реєстру.

Пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі через портал електронних сервісів здійснюється за такими критеріями:

$1-         щодо юридичної особи – найменування або ідентифікаційний код юридичної особи;

$1-         щодо відокремленого підрозділу юридичної особи – найменування або ідентифікаційний код відокремленого підрозділу;

$1-         щодо фізичної особи – підприємці – прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

$1-         щодо громадського формування, що не має статусу юридичної особи, - найменування громадського формування, постійно діючий третейський суд, відокремлений підрозділ іноземної особи, неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації;

$1-         щодо виданих витягів з Єдиного державного реєстру – номер та дата формування відповідного витягу.

Згідно статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

         Важливою умовою є те, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, право володіння, користування та розпорядження нею.

         Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду та підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

         Згідно норм чинного законодавства сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також інший конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

         Необхідно зазначити, що він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особистою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

         Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах який встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

         Для державної реєстрації права земельного сервітуту подаються:

$1-         заява;

$1-         документ, що підтверджує виникнення права земельного сервітуту (договір, укладений в установленому законом порядку; заповіт, яким установлено сервітут; рішення суду, що набрало законної сили тощо);

$1-         документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права сервітуту (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).

Державна реєстрація права сервітуту проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви, адміністративний збір справляється у розмірі 100 грн.

Державна реєстрація права сервітуту, яке поширюється на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Ви тут: Home Управління юстиції інформує