Управління юстиції інформує

З 29 серпня набирав чинності другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває, який ще більше посилює відповідальність злісних неплатників аліментів та передбачає штрафи, обмеження у праві займати високі посади та кримінальну відповідальність.

– Перший закон #ЧужихДітейНеБуває працює з 6 лютого цього року і за цей час показав свою ефективність. У 2018 році державними виконавцями області стягнуто майже 80 млн грн на користь більш ніж 16 тисяч дітей. Половину цієї суми вдалося стягти саме завдяки дії цього закону, – зазначив начальник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Олександр Свіренюк.

Нагадаємо, що першим законом #ЧужихДітейНеБуває було передбачено встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, користування транспортними засобами, зброєю та у праві на полювання для тих неплатників аліментів, які заборгували своїм дітям кошти за 6-ть і більше місяців.

Новим пакетом цей термін зменшується до 4 місяців, або ж 3 місяців у разі, якщо дитина хвора. На батьків, які не платять аліменти рік і більше, накладатимуться штрафи (від 20 до 50 відсотків від суми боргу залежно від терміну заборгованості). Максимальний термін виконання суспільно корисних робіт для неплатників аліментів збільшено до 240 годин та до 360 годин у разі, якщо боржник від них ухиляється. Крім того, застосовуватиметься норма про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від виконання робіт на користь дитини.

Ряд санкцій передбачено також для викопосадовців. Чиновники, які матимуть заборгованість більше 12 місяців, звільнятимуться з посад. Не зможуть претендувати на посади держслужбовців категорії «А» і «Б» чи балотуватися в депутати громадяни, які мають заборгованість зі сплати аліментів за 6-ть і більше місяців.

17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275 – VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), зокрема, виключено пункт 4 частини 4 статті 17 Закону, яким було передбачено надання документа, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування.

Крім того, частину 2 статті 14 Закону викладено в такій редакції: «Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.

читати далі

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) викладено у новій редакції.

Статтею 158 ЦПК України врегульовані питання скасування заходів забезпечення позову в цивільному процесі. А саме, частиною 7 зазначеної статті передбачено можливість припинення таких заходів автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.

читати далі

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено перелік об’єктів, що реєструються та які не підлягають реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на: земельні ділянки, підприємства які є єдиним майновим комплексом, житлові будинки, будівлі, споруди, квартири, житлові та нежитлові приміщення, об’єкти незавершеного будівництва.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Частиною 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства;

г) заява про вихід з товариства;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

читати далі

Ви тут: Home Управління юстиції інформує