З 4 квітня цього рокунабув чинності закон «Про державний контроль в сфері обігу харчових продуктів». Прийнятий закон адаптує український закон до європейського. Залежно від критеріїв ризику передбачаються види контролю:

      1. Низькоризикована продукція – може бути тільки документальний контроль.

      2. За більш високим ступенем ризиків – фізичні перевірки, тобто, коли беруться документи і звіряються, чи дійсно продукція відповідає тому, що написано, чи відповідає упаковка, чи вона герметична, і певний відсоток встановлюється лабораторних досліджень.

          Позапланові процедури, можливо, бували й раніше, але процедура була надто складною. Зокрема, перед проведенням перевірки ми повинні були отримати згоду, тобто в міністерства додатково ще отримувати згоду. В результаті, коли споживач скаржиться, він розраховує, що заходи контролю будуть за декілька днів. Європейські принципи – це в той же або на наступний день. А згода на інформування політики займала декілька тижнів. Тобто, товару, на який скаржилися, уже по суті не було на поличках супермаркета, якщо йдеться про швидкопсувну продукцію, а в більшості випадків нарікають саме на неї.

        Зараз ситуація змінилася. З 4 квітня ми маємо можливість перевіряти без згоди інформування, але повинно бути трактування закону обґрунтоване споживачем. Мається на увазі скарга (дата, підпис, ім’я по батькові, адреса, конкретна назва господарюючого суб’єкта). Я просив би на це звертати увагу – не назва торгової марки, а саме господарюючого суб’єкта (це можна подивитися в куточку споживача – ТОВ, ПП, фізична особа, підприємець) та адреса такого суб’єкта. Також потрібно додавати документи, які підтверджують взаємовідносини, щоб не було замовних скарг, як це бувало раніше, коли органи контролю направляли на того чи іншого конкурента в корпоративних війнах. Тому під час купівлі потрібно брати чек, щоб додати як підтверджуючий документ, та письмове оскарження, після чого ми виконуємо позастрокову перевірку. Така можливість є. Не скажу, що зараз є велика кількість скарг, але хотів би акцентувати увагу споживачів на тому, якщо бачите прострочену продукцію або яка, на вашу думку, фальсифікована (у нас багато є народних методів, як ідентифікувати наявність пальмової олії). Іншими словами, якщо написано «масло», а є підозра, що використовується саме пальмова олія – будь ласка, чек, скарга – і ми виконуємо перевірку. У процесі перевірки проводимо лабораторні дослідження, так це буде не підозра, а доведення чи недоведення.

            Заява від споживача подається в письмовій формі. Адреси територіальних органів Держпродспоживслужби є у нас на сайті. Можна відіслати, або привезти та зареєструвати скаргу, і вона одразу піде в роботу. Ми працюємо над тим, щоб можна було подавати скарги в електронній формі, проте поки що є юридичні ускладнення з тим, що заява повинна бути підписана, та як ідентифікувати, чи вона справді підписана самим споживачем. Але я гадаю, що ми це вирішимо найближчим часом. Також зараз в областях будемо запускати співпрацю з Центрами надання адміністративних коштів (ЦНАП), щоб не шукати найближчий територіальний орган нашої служби, а скористатися цією структурою. Законом передбачено, щоби туди також могли подаватися скарги.

2. Основні види порушень у супермаркетах

           Найчастіше – це температурний режим при зберіганні. Також непоодинокі випадки, коли здійснюється виробництво та реалізація продукції незареєстрованими потужностями. Закон передбачає, що будь-який оператор ринку харчових продуктів повинен бути зареєстрованим. Процедура проста: форма А4, заповнити інформацію про своє підприємство, передав в територіальний орган Держпродспоживслужби і протягом 10 днів тебе вносять до реєстру. Це ліберальний режим, він також працює в Європейському Союзі, аби не створювати умови та складнощі для започаткування бізнесу. Зрозуміло, що після того як ти почав роботу, мусиш дотримуватися санітарного та ветеринарного законодавства та інших форм. Але початок бізнесу у нас спрощений. Реєстрація передбачена для того, щоб ми як орган контролю розуміли, хто працює на нашому ринку, і могли здійснювати заходи планового контролю.

             Коли йдеться про масове отруєння (3 і більше людей), тоді діє абсолютно інший режим – органи закладів охорони здоров’я повідомляють про таке надходження. Також є лабораторні центри Мінохорони здоров’я, які здійснюють первинні дослідження та є регламент взаємодії між ними і нами, тобто вони нас інформують про наявність проблеми, а ми вже далі вживаємо заходів державного нагляду контролю. У багатьох випадках мова не тільки про штрафи, це розглядається на засіданні Комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій, підключаються наші колеги з нацполіції, ми передаємо результати і часто порушуються кримінальні справи. Тож ідеться про кримінальну відповідальність. Господарюючі суб’єкти повинні це розуміти, бо закон покладає відповідальність про якість та безпечність харчових продуктів на виробника. Наше завдання довести не відповідність. Якщо в межах нашої компетенції – застосувати методи впливу або припис чи штраф, та передати матеріали до нацполіції

          Щодо планового контролю, ми розраховуємо, що з наступного року стосовно харчових продуктів частота збільшиться. Новий закон дає таку можливість. Ми зараз вже опрацьовуємо відповідні документи на рівні підзаконних актів і до 1 грудня плануємо опублікувати план контролю на наступний рік, де буде більш висока частота перевірок. Тому що харчові продукти перевіряти раз на 2 роки – це не зовсім правильно. Європейська практика, якщо високий ступінь ризику (риба, продукти тваринного та м’ясного походження) – перевіряти раз на 3 місяці, якщо менший – раз на півроку тощо. Ми сподіваємося що так само буде і в нас із наступного року.

3. Фальсифікат на прилавках супермаркетів

Ми розуміємо, що фальсифікат є. З високою ймовірністю допускаємо, що під це підпадає молочна продукція. Є підозри того, що під виглядом масла продається молоковмісна продукція, тобто спред, – і це вже є порушенням маркування, адже ти повинен так і писати – «спред», а не вводити в оману споживача. Так само, як і на ковбасних виробах: якщо там написано, що «м'ясо», значить воно повинно там бути. Зловживання з маркуванням є, це не означає що продукція небезпечна, але споживач має право на усвідомлений вибір, і, дивлячись на ціну, чітко розуміти, що він купує. Це також може бути предметом скарги споживача. Санкції досить серйозні – це відкликання усієї продукції з ринку, зокрема й штрафні санкції за законом «Про безпечність та показники якості» та закон «Про державний контроль». Штрафні санкції вимірюються десятками тисяч гривень (вони прив’язані до мінімальних заробітних плат). Наприклад, штраф щодо не реєстрації потужностей становить близько 26-27 тис. грн для фізичних осіб і близько 100 тис. грн для юридичних. Реєстр операторів ринку харчової потужності є у вільному доступі у нас на сайті, тобто ресторан, кафе, супермаркет, виробник – усе можна подивитися. 

4. Алгоритм самостійної перевірки якості продукції для споживача

Якість продуктів харчування можна самостійно перевірити в лабораторії, проте це не дешеве задоволення. В Києві на вулиці Донецькій є наш центральний інститут. У нього найбільший спектр показників з точки зору лабораторних досліджень. В кожній області є регіональна лабораторія. Тарифи офіційно встановлені 96 наказом Мінагрополітики.

Ви тут: Home Новини району Про проведення позапланових перевірок у відповідь на скаргу покупців